Еріх Марія Ремарк
120 років від дня народження
(1898-1970)


Бібліотека репрезентує лонґрід "Письменник "втраченого покоління".


Еріх Марія Ремарк – один із найвідоміших письменників XX століття, видатний представник «втраченого покоління». Пізнавши гіркоту війни, безвихідь життя повоєнних емігрантів і важкість звичайної праці, Ремарк не зламався і вміло реалізував увесь набутий досвід у своїй творчості.
Майбутній письменник народився у сім'ї палітурника, тому з раннього дитинства у нього був доступ до будь-яких творів.
Коли хлопчик підріс, він став мріяти про кар'єру вчителя, але 1916 вніс свої корективи: Ремарк став солдатом. У 1917 році він отримав серйозне поранення і до кінця війни залишався в госпіталі.
1918 року, після смерті матері, Анни Марії Ремарк — у пам'ять про неї — змінив своє ім'я на Еріх Марія.
По війні Ремарк намагався повернутися до звичайного життя. Працював вчителем, редактором журналу «Echo Continental», продавцем надгробків, органістом. Пізніше його літературні герої отримали характери реальних людей, з якими письменнику довелося зіткнутися. Так, перша дружина Ремарка Ільза Ютта Замбона стала прототипом Пат – коханої головного героя з «Трьох товаришів».
Реальні відносини Еріха Марії і його дружини були непростими. Після чотирьох років шлюбу було розлучення, потім знову одруження (тільки так Ільза могла виїхати з Німеччини), і знову розлучення.

Ільза Ютта Замбона – перша дружина письменника Еріха Марії Ремарка.
У 1933 році прийшли до влади нацисти і вирішили, що у представника німецької раси не може бути занепадницьких настроїв, вони оголосили Ремарка «зрадником батьківщини», позбавили німецького громадянства і влаштували показове спалення його книг.
Почалося справжнє цькування Еріха Марії Ремарка. Нацисти оголосили його нібито нащадком французьких євреїв. Ніби він навмисно змінив прізвище «Крамер» і написав його навпаки – «Ремарк». А автор всього на всього змінив написання свого прізвища на французький манер (Remarque).
1931 року Ремарка номінували на Нобелівську премію. Проте, через спротив з боку політичних сил Німеччини, Нобелівський комітет нагороди йому не дав. 1933 року невідомий прихильник письменника, рятуючи йому життя, передав клаптик паперу з написом негайно покинути місто. Ремарк, що й сам відчував небезпеку, сів у машину й того ж дня перебрався до Швейцарії. З приходом Гітлера до влади Ремарк був примусово позбавлений німецького громадянства. За втечу письменника нацисти відігралися на його сестрі. У 1943 році Ельвіру Шольц затримали за антигітлерівські висловлювання. На суді пожартували: «Ваш брат, на жаль, втік від нас, але вам не піти». Сестру Ремарка стратили на гільйотині.
Ремарк став один з тих, хто першим відобразив жахи Першої світової війни.

У житті Ремарка було багато жінок, але найбільшим його коханням стала Марлен Дітріх. Вони вперше зустрілися у вересні 1930 року в Берліні, але тільки через сім років вони стають близькими. Це був пристрасний, але, в той самий час, хворобливий роман. Вітряна красуня то віддаляла, то наближала письменника до себе. 1939 року вони разом їдуть у Голлівуд.


В Америці Еріх Марія Ремарк продовжує писати нові твори, кіностудії екранізують п'ять його романів. Здавалося б, що ще потрібно для щастя… але у письменника настає депресія. З цього стану його вивела нова любов – Полетт Годар. Ремарк називав її порятунком. Як не дивно, але три головні жінки в його житті були одного типу: великі очі, точені фігури, проникливий погляд.

Еріх Марія Ремарк і Полетт Годар.
1967 року німецький посол у Швейцарії урочисто вручив Ремаркові орден ФРН. Але вся іронія в тому, що після присвоєння нагороди німецьке громадянство письменнику так і не повернули. Еріх Марія Ремарк помер 25 вересня 1970 року у віці 72 років. Марлен Дітріх прислала квіти на похорон письменника, але Полетт Годар не прийняла їх, пам'ятаючи про те, яким болісним був роман Ремарка з Марлен Дітріх.
Видання Е. М. Ремарка
з фондів бібліотеки
університету



Ремарк Э. М.
Собрание сочинений : в 5 т. : пер. с нем. / Э. М. Ремарк. – М. : Раритет 537, 1992. –
Т. 1 : Время жить и время умирать. – 316 с.
Т. 2 : На западном фронте без перемен ; Возвращение. – 398 с.

Том 1. Время жить и время умирать. В романе, написанном Ремарком в 1954 году, изобличается варварский облик фашистов, их зверства в оккупированных странах. Писатель выражает сочувствие борьбе прогрессивных сил немецкого народа против возрождения германского милитаризма.
Том 2. "На Западном фронте без перемен" – одно из наиболее ярких литературных произведений о Первой мировой войне. Со следующей книгой писателя – романом "Возвращение" – его связывают общие герои и общая идея. Тема этих книг, ставшая темой всего творчества Ремарка, – судьба "потерянного поколения", жизнь тех, кто уцелел на войне, но вернулся домой искалеченным и физически, и морально.




Ремарк Е. М.
Твори : в 2 т. : пер. з нім. / Е. М. Ремарк. – К. : Дніпро, 1986. –
Т. 1 : На західному фронті без змін / [пер. К. Гловацької] ; Три товариші / пер. з нім. [М. Дятленка, А. Плюта]: романи. – 573 с.
Т. 2 : Тріумфальна арка ; Чорний обеліск / [пер. з нім. Є. Попович] : романи. – 768 с.

До першого тому ввійшли романи відомого німецького письменника Еріха Марії Ремарка, що здобули йому широку популярність. Це твори про покоління, що загинуло під час першої світової війни, і про тих, що стали її жертвами, навіть урятувавшись від снарядів.
До другого тому ввійшли романи "Тріумфальна арка", де розповідається про життя емігрантів-антифашистів, та роман "Чорний обеліск", який викриває фашизм, його соціальне та психологічне коріння.

Обкладинка першого українського видання

Ремарк Е. М.
Час жити і час помирати : роман / Е. М. Ремарк ; пер. з нім. Ю. Петренко. – К. : Дніпро, 1974. – 327 с.



Особливе місце в творчості Е. М. Ремарка посідає правдивий, хоч і дещо суперечливий, роман «Час жити і час помирати» (1954). В цьому творі автор не лише відтворив панораму останніх років війни, коли крах фашистської Німеччини був уже очевидний, а й розкрив ті глибинні процеси, які змусили отруєного фашистською ідеологією і тому впевненого в кінцевій перемозі Третього рейху солдата, засумніватися в своїй правоті.

Основні теми, про які пише Ремарк – це любов і війна. Любов у його романах – пристрасна, всеохоплююча і пронизує все життя цілком.
Ремарк Э. М.
Жизнь взаймы: история одной любви : роман / Э. М. Ремарк. – Новосибирск : Кн. изд-во, 1991. –
206 с.

«Жизнь взаймы» — это жизнь, которую герои отвоевывают у смерти. Когда терять уже нечего, когда один стоит на краю гибели, так эту жизнь и не узнав, а другому эта треклятая жизнь стала невыносима. И как всегда у Ремарка, только любовь и дружба остаются незыблемыми. Только в них можно найти точку опоры. По роману «Жизнь взаймы» был снят фильм с легендарным Аль Пачино.

Ремарк Э. М.
Возлюби ближнего своего : роман / Э. М. Ремарк ; пер. с нем.И. Шрайбера. – М. : Политиздат, 1990. – 331 с.

"Возлюби ближнего своего" (1940) — это роман о немецких эмигрантах, вынужденных скитаться по предвоенной Европе. Они скрываются, голодают, тайком пересекают границы, многие их родные и близкие в концлагерях. Потеряв родину и привычный уклад жизни, подвергаясь смертельной опасности, герои Ремарка все же находят в себе силы для сострадания и любви.


Ремарк Э. М.
Ночь в Лиссабоне ; Тени в раю : романы / Э. М. Ремарк ; [пер. с нем. Ю. Плашевского, Л. Черной, В. Котелкина]. – М. : Правда, 1990. – 624 с.

"Ночь в Лиссабоне" – трагический, полный драматизма роман о великой силе любви – любви, которая перед лицом смертельной опасности сокрушает любые преграды. Тянется ночь в Лиссабоне, ждут своего часа эмигранты, чудом бежавшие из нацистской Германии, чтобы отправиться в Америку на корабле. В эту ночь человек, потерявший последнее, что осталось от его жизни, в осколки разбитой войной, отчаянно исповедуется перед случайным встречным. Ночь, когда за бутылкой дешевого вина раскрывается кровоточащая душа и рассказывается рвущая душу история о страсти, нежности и жестокости, о странной верности и странной отваге…

"Тени в раю". Они вошли в американский рай как тени. Люди, обожженные огнем Второй мировой. Беглецы со всех концов Европы, утратившие прошлое. Невротичная красавица манекенщица и циничный, крепко пьющий писатель. Дурочка-актриса и гениальный хирург. Отчаявшийся герой Сопротивления и щемяще-оптимистичный бизнесмен. Что может быть общего у столь разных людей? Хрупкость нелепого эмигрантского бытия. И святая надежда когда-нибудь вернуться домой...

«Тріумфальна арка» – роман німецького письменника вперше опублікований в США у 1945 році; німецьке видання вийшло у 1946. Існують припущення, що прототипом головної героїні Джоан була Марлен Дітріх, з якою Ремарк проводив час у Парижі перед початком Другої світової війни.
Ремарк Э. М.

Триумфальная арка : роман / Э. М. Ремарк ; [пер. с нем. Б. Кремнева, И. Шрайбера. – М. : Правда, 1982. – 478 с.

Один из самых красивых и трагических романов о любви в истории европейской литературы, не единожды экранизированный, до сих пор не утративший ни своего горького обаяния, ни удивительного влияния на эмоции читателей. История беженца из нацистской Германии доктора Равика и запутавшейся в «невыносимой легкости бытия» прекрасной Жоан Маду происходит в предвоенном Париже. И тревожное, страшное время, в которое довелось познакомиться и полюбить друг друга этим двоим становится одним из главных героев «Триумфальной арки»…




Найбільш відомим твором письменника можна назвати роман «Три товариші». Дії відбуваються у Німеччині у 1928 році – вже закінчилася Перша світова війна, але гітлерівці ще не прийшли до влади. Три товариші мають невелику автомайстерню та усіма силами намагаються забути про військове минуле, але спогади продовжують отруювати їх нове життя. Незважаючи на дух смерті, яким сповнений увесь твір, книга все ж оспівує спрагу до життя.
.
Ремарк Э. М.
Три товарища : роман / Э. М. Ремарк ; пер. с нем. Ю. Архипова. – М. : Худож. лит., 1989. – 368 с.

Трое друзей — Робби, отчаянный автогонщик Кестер и «последний романтик» Ленц прошли Первую мировую войну. Вернувшись в гражданскую жизнь, они основали небольшую автомастерскую. И хотя призраки прошлого преследуют их, они не унывают — ведь что может быть лучше дружбы, крепкой и верной, ради которой можно отдать последнее? Наверное, лишь только любовь, не знающая границ и пределов. Прекрасная и грустная Пат, нежная возлюбленная Робби, рассеивает мрак бессмысленности его существования. Однако обретенному счастью угрожают отголоски все той же войны – существующие уже не только в памяти и сознании героев, а суровым образом воплотившиеся в реальность...

Роман «На Західному фронті без змін» приніс Ремаркові всесвітнє визнання. Автор написав його буквально на одному диханні – всього за 6 тижнів. Тільки в Німеччині за один рік (1929) книга розійшлася 1,5-млн тиражем. У романі описувалися всі жахи і жорстокість війни очима 20-річного солдата.
Ремарк Э. М.
На западном фронте без перемен ; Три товарища ; Триумфальная арка : романы / Э. М. Ремарк ; пер. с нем. Ю. Н. Асонькина, И. М. Шрайбера, Б. Г. Кремнева. – М. : НФ "Пушкинская б-ка", 2003. – 956 с. – (Золотой фонд мировой классики).

Говоря о Первой мировой войне, всегда вспоминают одно произведение Эриха Марии Ремарка. "На Западном фронте без перемен". Это рассказ о немецких мальчишках, которые под действием патриотической пропаганды идут на войну, не зная о том, что впереди их ждет не слава героев, а инвалидность и смерть… Каждый день войны уносит жизни чьих-то отцов, сыновей, а газеты тем временем бесстрастно сообщают: "На Западном фронте без перемен...". Эта книга — не обвинение, не исповедь. Это попытка рассказать о поколении, которое погубила война, о тех, кто стал ее жертвой, даже если сумел спастись от снарядов и укрыться от пули.

«На Західному фронті без змін»
військова драма 1979 року, знята режисером Делбертом Манном.


Кращі цитати Ремарка
  • Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
  • Всяка любов хоче бути вічною. В цьому і полягає її вічна мука.
  • Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову.
  • Тільки якщо остаточно розстанешся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися всім, що її стосується. Такий один з парадоксів любові.
  • Про щастя можна говорити хвилин п'ять, не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що ти щасливий. А про нещастя люди розповідають ночі безперервно.
  • Поки людина не здається, вона сильніша своєї долі.
  • Чим примітивніше людина, тим більше високої про себе думки.
  • Немає нічого важче, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо, якщо розуму немає.
  • Самий легкий характер у циніків, нестерпний у ідеалістів. Вам не здається це дивним?
  • Чим менше у людини самолюбства, тим більшого вона стоїть.
  • Помилково припускати, ніби всі люди володіють однаковою здатністю відчувати.
  • Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, не треба бути обережним.
  • Те, чого не можеш отримати, завжди здається краще того, що маєш. В цьому полягає романтика й ідіотизм людського життя.
  • Принципи потрібно іноді порушувати, інакше від них ніякої радості.
  • І що б з вами не сталося нічого не приймайте близько до серця. Небагато на світі довго буває важливим.

Підготовка та оформлення Інга Протазанова
Редактор Світлана Баскакова
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website